Аналітична записка щодо управління та реалізації арештованих суден. Виклики та шляхи їх подолання
Всі аналітики
В аналітичній записці проаналізовано два підходи АРМА до управління арештованими суднами: їх передачу у тимчасове управління та реалізацію. Загалом в управління було передано 10 суден, розташованих у портах Ізмаїл та Чорноморськ, які виставлялися на конкурси у два окремі лоти. Незважаючи на обмежені кваліфікаційні вимоги до учасників, конкурси відбулися з низьким рівнем конкуренції, а управління всіма суднами зосередилося в одного переможця - ПП «Марінекс». Наразі, управління формально визнано неефективним, проте договір з управителем не розірваний. На платформі Prozorro вже оголошувалися повторні безуспішні конкурси.
Аналіз показує, що модель передачі суден в управління виявилася неефективною з огляду на правові обмеження, встановлені ухвалами судів, зокрема заборону залишати акваторії портів. За таких умов судна фактично не можуть використовуватися за своїм цільовим та функціональним призначенням, що істотно обмежує можливість отримання доходу, призводить до їх простою та втрати економічної вартості, а також створює додаткові фінансові й безпекові ризики для держави.
Спроби коригування арештів з метою розширення можливостей використання суден супроводжувалися значними ризиками втрати активів і, як наслідок, були визнані неприйнятними. Практика управління, включно з судовими спорами, невиконанням управителем договірних зобов’язань та необхідністю постійного нагляду з боку держави, додатково підтвердила обтяжливість цього підходу.
Натомість реалізація окремих суден через аукціони на платформі Prozorro.Продажі продемонструвала більшу ефективність. Це дозволило мінімізувати ризики, забезпечити надходження до бюджету та зняти з держави функцію тривалого контролю за активами.
Виявлені проблеми станом на 11.02.2026
1. Між арештом активів та їх фактичною передачею управителю в управління проходить занадто багато часу (більше 2 років для EMMAKRIS III).
2. Відсутність публічної інформації про обраного управителя.
3. Неможливість використання суден за їх цільовим та функціональним призначенням через заборону на вихід з портів.
4. Ризик фізичного знищення або пошкодження суден внаслідок обстрілів портової інфраструктури через тривалий простій.
5. Системне невиконання зобов’язань зі сплати гарантійних платежів управителем призводить до численних судових процедур за участю АРМА.
6. Відсутність конкуренції під час нових конкурсів з передачі суден в управління.