Практики транспозиції Директиви ЄС 2024/1226 державами-членами Союзу: визначення кримінальних правопорушень і покарання за порушення обмежувальних заходів Союзу
Всі аналітикиПроведено детальний порівняльний аналіз досвіду 16 держав-членів ЄС, які після набрання чинності Директивою ухвалили спеціальні імплементаційні акти або опублікували відповідні законопроєкти (Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Швеція). Дослідження структуровано у 4 розділи та додаток і охоплює процедурні аспекти транспозиції, форми та засоби імплементації, обсяг криміналізації 12 видів порушень і обходу обмежувальних заходів, способи формулювання діянь, вартісні пороги криміналізації, систему покарань для фізичних осіб, обтяжуючі та пом'якшувальні обставини.
Виявлено два основні підходи до формулювання діянь — абстрактний (загальне формулювання "порушення санкцій") та конкретизований (детальний перелік 8 форм порушень та 4 форм обходу санкцій відповідно до ст. 3 Директиви). Більшість держав обрали шлях внесення змін до кримінальних кодексів, переважно розміщуючи відповідні норми у розділах про міжнародні злочини, злочини проти держави або економічні злочини. Держави значно відходять від мінімальних вимог Директиви щодо караності в бік посилення покарань, встановлюючи максимальні строки ув'язнення від 5 до 12 років. Лише частина країн запровадила факультативний вартісний поріг криміналізації у 10 000 євро.
Для України рекомендовано системне оновлення санкційного законодавства, що передбачає перегляд Закону "Про санкції", встановлення формального складу злочину, розміщення кримінальних положень у Кримінальному кодексі як злочинів проти миру або держави, запровадження вартісного порогу близько 10 000 євро з адміністративною відповідальністю за менші порушення, обов'язкову криміналізацію необережних порушень щодо товарів військового призначення та подвійного використання, диференціацію відповідальності залежно від тяжкості порушень та створення координуючого органу у сфері санкційної політики.