Дайджест головних новин 06.04/12.04

1. Заморожені російські активи

Канада змінила законодавство, щоб передавати Україні доходи від заморожених російських активів. Новий механізм дозволяє стягувати прибутки на користь держави з подальшою передачею Україні. Це посилює міжнародну практику використання активів РФ, попри дискусії щодо їх повної конфіскації.

2. Міжнародна санкційна політика

Казахстан відмовився від спільного з РФ будівництва трьох ТЕЦ і реалізує проєкти без російської участі. Новими підрядниками стали міжнародні консорціуми з використанням китайських технологій, а фінансування залучають без держбюджету. Запуск станцій запланований на кінець 2029 року.

Угорщина уклала таємну 12-пунктну угоду з РФ, яка передбачає розширення співпраці в енергетиці, торгівлі, освіті та інших сферах. Документ відкриває можливості для нових російських проєктів у газі, нафті та ядерній енергетиці, попри санкції ЄС. У Будапешті також планують посилити освітні обміни та викладання російської мови.

США оновили правила санкцій проти РФ, запровадивши нову Генеральну ліцензію GL 13Q, яка дозволяє обмежені операції для підтримки щоденної діяльності в країні. Водночас виплати “вихідного податку” залишаються під окремим контролем і потребують спеціального дозволу. Також продовжено дію низки ліцензій щодо транзакцій із підсанкційними російськими структурами.

UniCredit планує ліквідувати, а не продавати свій бізнес у РФ на тлі тиску ЄЦБ та уряду Італії. Банк уже скоротив кредитування та поступово згортає діяльність, хоча російський підрозділ залишається прибутковим. Це свідчить про посилення вимог до західних компаній щодо виходу з російського ринку.

ЄС збільшив імпорт російського СПГ на 17% у першому кварталі 2026 року, витративши близько €2,88 млрд, причому майже всі поставки надійшли з проєкту «Ямал СПГ». Зростання відбулося на тлі перебоїв на глобальному ринку газу. Попри це, ЄС зберігає план повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.

Кілька азійських країн, зокрема Індія та Філіппіни, закликають США не відновлювати санкції проти російської нафти після тимчасового послаблення. Виняток запровадили на тлі дефіциту пального через війну на Близькому Сході та зростання цін. На цьому фоні країни прагнуть зберегти доступ до дешевших російських ресурсів.

Сенатори-демократи США закликали не продовжувати виняток із санкцій для російської нафти, який дозволяє Москві отримувати додаткові доходи. Вони наголошують, що послаблення підриває санкційний тиск і не стабілізувало енергетичні ринки. Політики вимагають повернути жорстку і послідовну санкційну політику щодо РФ.

3. Порушення та обхід санкцій

РФ розгортає підсанкційну криптомережу A7 в Африці — офіси вже відкрили в Нігерії та Зімбабве, ще один планують у Того. Проєкт пов’язаний із підсанкційними Іланом Шором і Промсвязьбанком та просувається як альтернатива міжнародним платіжним системам. Попри відсутність підтвердженої діяльності, A7 уже під санкціями США та ЄС як інструмент обходу обмежень.

СБУ повідомила про підозру капітану судна «тіньового» флоту РФ, яке використовували для незаконного експорту ресурсів із окупованого Криму. Слідство встановило, що судно заходило в закриті порти, змінювало прапори й назви та перевозило газ і зерно до третіх країн. Капітану загрожує до 5 років ув’язнення.

Попри обмеження, російські користувачі продовжують витрачати гроші в Steam через схеми з VPN, сторонні маркетплейси та перепродаж внутрішньоігрових активів. Платформи на кшталт FunPay і Plati.market використовують офшорні юрисдикції та мережі компаній для обходу фінансових обмежень. У результаті кошти з РФ і далі надходять у глобальну ігрову індустрію, попри санкції.

РФ пропонує країнам Південної Азії підсанкційний газ зі знижкою до 40%, використовуючи посередників і фальсифікацію походження вантажів. Поставки намагаються маскувати під газ з Оману чи Нігерії, щоб обійти санкції США. Попри ризики, Москва прагне розширити експорт із санкційних проєктів і вийти на нові ринки поза Китаєм.

Військові кораблі РФ почали супроводжувати підсанкційні танкери через Ла-Манш, зокрема судна Universal та Enigma. У Кремлі це пояснюють «захистом економічних інтересів», попри санкції Великої Британії проти цих суден. Такий супровід свідчить про посилення схем обходу обмежень і захист «тіньового» флоту.

У безпілотниках типу Shahed виявили нові іноземні компоненти, зокрема зі США, Швейцарії, Японії та Китаю, попри санкції. Водночас частина постачань, імовірно, вже припинилася під тиском партнерів, що свідчить про часткову ефективність обмежень. Україна посилює тиск на виробників і розглядає судові механізми для блокування поставок технологій до РФ.

Естонія відмовляється затримувати підсанкційні танкери РФ у Балтійському морі через високий ризик військової ескалації. На цьому тлі Москва посилила військову присутність і супровід «тіньового» флоту в регіоні. Це ускладнює контроль за дотриманням санкцій і дає змогу Росії продовжувати експорт нафти.

4. Санкційна політика України

Володимир Зеленський запровадив санкції проти російських учасників Венеційської бієнале, яких вважають причетними до поширення пропаганди та виправдання агресії РФ. До списку потрапили представники культури й організатори російського павільйону. Обмеження спрямовані на протидію використанню міжнародних подій для легітимізації війни.