Дайджест головних новин 19.10/25.10

1.            Заморожені російські активи

 

Єврокомісія не планує повертатися до дискусії про передачу заморожених російських коштів Україні. Питання їх використання залишається складним через розбіжності між державами ЄС щодо юридичних і фінансових ризиків.

 

Велика Британія закликає ЄС використати €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. Ініціатива знову актуалізує дискусію про те, як спрямувати російські кошти на потреби України.

 

2.            Міжнародна санкційна політика

 

Суд в Осло дозволив арештувати п’ять об’єктів нерухомості, що належать Росії, на вимогу «Нафтогазу». Це крок до можливого примусового продажу майна для відшкодування збитків українській компанії через втрату активів внаслідок окупації Криму.

 

Росія отримала право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року в Москві. Це перше від початку повномасштабного вторгнення надання Росії права приймати чемпіонат світу з олімпійського виду спорту. Рішення ухвалили на тлі пом’якшення підходу міжнародних спортивних федерацій до участі російських спортсменів.

 

Європарламент закликає відновити заборону на імпорт соболиного хутра з Росії. Такий крок має посилити торговельні обмеження проти РФ.

 

Французький енергетичний гігант прагне продовжувати торгівлю російським скрапленим природним газом. Ця позиція порушує питання про збереження енергетичних зв’язків із Росією на тлі санкційної політики Європи.

 

Німеччина скоротила імпорт російських товарів із €15 млрд до €500 млн. Падіння відображає масштабне згортання торговельних відносин після початку повномасштабної війни та запровадження санкцій.

 

Норвегія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Обмеження охоплюють, зокрема, енергетичний та фінансовий сектори, криптовалютні послуги, «тіньовий флот» та військово-промисловий комплекс.

 

Суд Амстердама зобов’язав банк ING продовжувати обслуговування «Газпрому», доки компанія не відкриє рахунок в іншому європейському банку. Суд зазначив, що «Газпром» наразі не перебуває під санкціями, а банк не довів наявності ризику відмивання коштів.

 

Російський міністр спорту заявив, що Міжнародний олімпійський комітет вимагає від країн ЄС письмових гарантій участі росіян у змаганнях. Ця заява пролунала на тлі суперечок про допуск російських спортсменів до міжнародного спорту.

 

Міжнародна федерація сучасного п’ятиборства позбавила Литву права проводити етап Кубка світу через обмеження для російських спортсменів. UIPM пояснила рішення необхідністю забезпечити рівні можливості для російських і білоруських атлетів у відборі на Олімпіаду-2028.

 

Чехія не підтримує пропозицію Фінляндії щодо візових обмежень для громадян Росії. Розбіжності демонструють, що серед європейських країн немає єдиної позиції щодо посилення туристичних обмежень для росіян.

 

3.            Порушення та обхід санкцій

 

Росія таємно фінансувала газовий проєкт на Алясці, пов’язаний із компанією Polar Train LNG. За повідомленнями медіа, російська Novatek нібито фінансувала проєкт і впливала на його роботу до отримання необхідних дозволів США, що викликало занепокоєння щодо можливого порушення санкцій.

 

Leroy Merlin у Росії постачав матеріали виробнику безпілотників «Альбатрос». За даними розслідування, російська юридична особа компанії продавала виробнику витратні матеріали, зокрема після початку повномасштабного вторгнення. Згодом «Альбатрос» потрапив під санкції.

 

Російський дизель готувалися вперше після домовленостей із Вашингтоном постачати до США. Російська влада заявляла, що домовленість має сприяти збільшенню експорту пального та стабілізації цін, хоча послаблення обмежень викликало критику через можливі вигоди для російської економіки.

 

Росія відновила експорт дизельного пального після домовленостей зі США. За даними Reuters, танкери з російським дизелем знову прямують до Туреччини та Бразилії, а постачання також відновилися до Марокко.

 

Норвегія затримала судно, яке обслуговувало підсанкційний російський проєкт Arctic LNG 2. Цей випадок привертає увагу до логістичних мереж, що допомагають Росії продовжувати транспортування скрапленого природного газу попри обмеження.

 

США представили детальний план виведення підсанкційних танкерів із «сірого» ринку. Ініціатива стосується суден, залучених до перевезень попри санкційні обмеження, та має впорядкувати їхній статус і подальшу діяльність.

 

Двоє громадян Фінляндії роками постачали Росії компоненти для ракет. Справа вказує на можливі канали доступу російського військово-промислового комплексу до іноземних деталей попри обмеження на експорт.

 

Підприємець з Івано-Франківська постачав до Росії газове обладнання в обхід санкцій. Історія стосується ймовірного використання торговельних каналів для передачі товарів, на які поширюються обмеження.

 

Керівництво одеської компанії підозрюють у допомозі Росії продати викрадене українське зерно вартістю близько 60 млн грн. За версією слідства, працівники компанії могли допомогти приховати українське походження зерна, вивезеного з окупованої території, та оформити документи для його подальшого продажу.

 

Дії капітана судна, яке перевозило викрадене українське зерно, кваліфікували як воєнний злочин. Українські правоохоронці наголошують, що відповідальність може стосуватися не лише тих, хто безпосередньо привласнив майно на окупованій території, а й тих, хто свідомо сприяв його перевезенню або приховуванню походження.

 

Російські війська почали застосовувати проти України нову крилату ракету «Філін». Поява нового озброєння підкреслює важливість обмеження доступу російського військово-промислового комплексу до компонентів і технологій, які можуть використовуватися для виробництва ракет.

 

4.            Санкційна політика України

 

Володимир Зеленський запровадив нові санкції проти Росії. Перший пакет охоплює 51 фізичну особу та 44 юридичні особи, пов’язані з виробництвом боєприпасів і компонентів для російських далекобійних озброєнь.

 

Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду позов щодо застосування санкцій до активів Сергія Здрилюка – колишнього заступника командувача збройних формувань так званої «ДНР» та командира першого батальйону «БАРС-Крим». Відомство просить суд застосувати передбачений законом санкційний механізм щодо його майна.

 

Вищий антикорупційний суд конфіскував 79 залізничних вагонів російського бізнесмена Станіслава Гамзалова. Його компанії, за даними Міністерства юстиції, забезпечували логістичну підтримку російської агресії, зокрема постачали товари підприємствам військово-промислового комплексу РФ. Майно передають у власність держави.