Дайджест головних новин 29.06/05.07

1. Заморожені російські активи

Суд у Німеччині постановив, що супер’яхта Dilbar, пов’язана з російським олігархом Алішером Усмановим, не може вважатися замороженим активом у межах санкцій ЄС. Суд дійшов висновку, що влада не довела контроль Усманова над трастом-власником яхти, тому наразі немає правових підстав для застосування до судна санкційного режиму.

Euroclear подав позов, щоб заблокувати рішення російського суду про стягнення з депозитарію €220 млрд через замороження російських активів. У Euroclear наголошують, що діяли відповідно до санкцій ЄС, а російські суди не мають юрисдикції щодо компанії, хоча Москва може спробувати переслідувати її активи в інших країнах.

2. Міжнародна санкційна політика

Мінфін США запустив онлайн-портал для подання запитів на скасування санкцій. Нова платформа OFAC має спростити процедуру делістингу та дозволить заявникам отримувати несекретну інформацію, на підставі якої проти них запровадили обмеження.

Міжнародний союз ковзанярів (ISU) дозволив спортсменам із Росії та Білорусі брати участь у міжнародних змаганнях у нейтральному статусі. Допуск поширюється на командні дисципліни за умови, що спортсмени не пов’язані із силовими структурами, не брали участі у війні проти України та не підтримували її публічно.

Лідерка німецької ультраправої партії AfD Аліса Вайдель заявила, що хоче відновити імпорт російських енергоносіїв до Німеччини. Вона назвала дешеву енергію з Росії основою успіху німецької промисловості, що підкреслює ризики для єдності західної санкційної політики у разі посилення проросійських сил у ЄС.

Єврокомісія виключила перегляд поетапної заборони на імпорт російського газу до ЄС. У Брюсселі наголосили, що повернення до російських енергоносіїв неможливе, оскільки вже діє законодавство RePowerEU, а наступні етапи відмови від російського газу мають відбутися у 2027 році.

У Конгресі США зростає підтримка нового санкційного пакета проти Росії. Сенатор Тім Кейн заявив, що двопартійний законопроєкт із понад 60 співавторами можуть просунути найближчим часом, зокрема через потребу посилити обмеження проти російського експорту та контроль за обходом санкцій.

У Росії заявили про готовність обговорювати відновлення енергопоставок до Німеччини після слів лідерки AfD Аліси Вайдель про необхідність повернути російські нафту й газ. У Москві стверджують, що не бачать перешкод для таких переговорів, тоді як у ЄС уже діє курс на відмову від російських енергоносіїв.

Уряд Естонії схвалив законопроєкт про заборону купівлі нерухомості для частини громадян Росії та Білорусі. Обмеження має зменшити ризики використання нерухомості для розвідки, диверсій та інших загроз безпеці, а також поширюватиметься на компанії, фактично контрольовані такими особами.

Суд ЄС постановив, що заборона на трансляцію Russia Today поширюється і на безкоштовні сайти. Суд роз’яснив, що санкційні обмеження стосуються будь-яких осіб, які прямо чи опосередковано поширюють заборонений російський пропагандистський контент, незалежно від комерційної мети, масштабу чи тривалості трансляції.

Грузинський НПЗ Batumi Sea Port заявив, що з серпня повністю відмовиться від російської нафти. Раніше Грузія зобов’язалася припинити реекспорт російської нафти та не допускати до портів танкери «тіньового флоту», після чого ЄС відмовився включати термінал Кулеві до санкційного пакета.

Італія виступила проти включення патріарха Кирила до санкційного списку ЄС. За даними Politico, позиція Рима пов’язана з небажанням запроваджувати санкції проти глави християнської церкви, попри його публічну підтримку війни Росії проти України.

Болгарія не підтримає 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, якщо з нього не виключать патріарха Кирила та співзасновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова. У Софії пояснюють позицію захистом енергетичних інтересів країни та небажанням санкціонувати главу російської православної церкви.

Підсанкційну супер’яхту Kosatka, яку пов’язують із Володимиром Путіним, перевозять із Європи до Арктики під супроводом кораблів ВМФ Росії. За даними The Telegraph, на яхті помітили захист від дронів, а її переміщення може бути пов’язане з побоюваннями Кремля після українських ударів по російських військово-морських об’єктах.
 

3. Порушення та обхід санкцій

Росія почала озброювати танкери, що перевозять СПГ до Калінінградської області. На борту газовоза «Маршал Василевський» у Фінській затоці вперше зафіксували кулемет, який, імовірно, встановили для захисту судна від атак безпілотників або можливих спроб його зупинити.

Українське підприємство підозрюють у постачанні обладнання для російських АЕС в обхід обмежень. За даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення продукцію на майже 5 млн грн передавали до Росії через інше українське підприємство та дві турецькі компанії.

Росія перекинула новий газовоз Arctic Express на підсанкційний проєкт «Арктик СПГ-2». За даними Reuters, судно нещодавно перереєстрували під російський прапор, що може свідчити про розширення власного СПГ-флоту на тлі санкцій США та обмежень ЄС на імпорт російського скрапленого газу.

Близько 90% російських ракет і дронів містять компоненти, виготовлені в Японії. За словами Владислава Власюка, переважно йдеться про цивільну електроніку, яку складно контролювати на етапі експорту, але яку Росія надалі використовує у виробництві зброї.

Україна пропонує Міжнародній морській організації розглянути російський «тіньовий флот» як елемент воєнної інфраструктури, а не лише комерційного судноплавства. У листі до IMO Київ наголошує, що ці судна забезпечують доходи для війни Росії, тоді як сама РФ системно атакує цивільні торговельні судна.

Російські танкери «тіньового флоту» почали частіше ходити маршрутом біля німецького узбережжя та острова Рюген. За даними Greenpeace, з березня до середини червня цим шляхом пройшли 136 таких суден, часто без прапора, страховки або з вимкненими транспондерами.

Ірландія завершує розслідування щодо можливого експорту глинозему з заводу Aughinish Alumina до Росії. У Дубліні заявили, що не хочуть допустити ситуації, коли сировина з ірландського підприємства потрапляє до ланцюгів постачання російського ВПК.

У Фінляндії бізнесмена засудили до 3 років і 8 місяців ув’язнення за постачання вантажівок до Росії в обхід санкцій ЄС. Його компанія формально відправляла техніку до Казахстану й Туреччини, однак суд встановив, що 164 вантажівки та причепи фактично розмитнювалися в Росії.

У дронах і ракетах, якими Росія атакувала Україну, виявили близько 35 тисяч іноземних компонентів. За словами Владислава Власюка, йдеться про цивільні та dual-use деталі від світових виробників, які через мережі посередників потрапляють на російські військові заводи.

Банк у Таджикистані заблокував картку російському військовому кореспонденту через українські санкції. Пропагандист перебуває у санкційному списку України за підтримку війни, інформаційне супроводження бойових дій та поїздки на окуповані території.

Франція оштрафувала власника танкера російського «тіньового флоту» Tagor на €1 млн. Судно, яке французький флот затримав в Атлантиці наприкінці травня, покарали за непідняття прапора та відмову виконувати накази.
 

4. Санкційна політика України

Фонд держмайна продав на аукціоні квартиру російського пропагандиста Артемія Лєбєдєва в центрі Києва за 13,5 млн грн. Кошти від реалізації санкційного майна спрямують до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, тобто актив, стягнутий у дохід держави, працюватиме на відновлення України.