Білорусь намагалася продавати пелети до Європи в обхід санкцій

Розслідування підготовлено у партнерстві з турецьким виданням The Black Sea, завдяки ініціативі «Рабочий Рух», за підтримки «Кіберпартизан».

 

Заробити мільйони на відходах деревообробки? Серед небагатьох успіхів білоруської промисловості останніх трьох десятиліть є й такий приклад. Всього за три роки в країні з нуля створили нову галузь з виробництва екологічного біопалива — пелет. Але лише створити — замало, треба ще й продати. І з цим білоруські компанії також впоралися на відмінно, увійшовши до топ-5 країн-експортерів пелет на дуже конкурентному ринку Євросоюзу.

 

Пелети, або інакше деревні гранули, — це подрібнена, спресована та висушена деревина, ефективніша, ніж дрова чи вугілля, для опалення будинків. Для спалювання пелет потрібні спеціальні недешеві котли, але ці витрати компенсуються зручністю та економією в експлуатації. Для виробництва цього біопалива можна використовувати різні відходи деревообробки: тирсу, тріску, невеликі гілки дерев і навіть підгнилу або стару деревину. У Білорусі, яка до 2022 року заробляла на експорті лісової продукції 1,5–2 млрд доларів на рік, сировини для виробництва деревних гранул вистачало з лишком.

 

Найбільше пелет у світі споживає Євросоюз, який визнав це паливо екологічним та відновлюваним джерелом енергії. Лише в одній Польщі ними опалюються близько півмільйона домогосподарств. У 2022 році ЄС спожив майже 23 млн тонн деревних гранул, при цьому власне виробництво становило трохи менше 21 млн тонн. Різниця у два мільйони робила ринок Євросоюзу найбільшим окремим покупцем пелет у світі. Вартість однієї тонни на ньому коливається залежно від сезону від 200 до 450 євро і досягає 750 євро в кризові моменти.

 

У Білорусі вирішили використати обидва фактори — власну розвинену галузь деревообробки та великий сусідній ринок. У 2019 році Олександр Лукашенко особисто розпорядився запустити програму будівництва перших шести пелетних заводів. У них інвестували 81 млн руб. або майже $40 млн. Вже через два роки Білорусь посіла четверте місце серед країн-експортерів пелет до Євросоюзу.

 

До 2023 року в Білорусі запустили 64 пелетні заводи. Їхня сумарна виробнича потужність становила 900 тис. тонн на рік, тобто половину всього іноземного імпорту Євросоюзу. Але ці десятки підприємств так і не вийшли на максимальні виробничі показники. У перші дев’ять місяців 2023 року загальне виробництво пелет у Білорусі не перевищило 30 тис. тонн — 3% від потенційних можливостей. Це менше, ніж потужності одного лише Мозирського заводу, який здатний випускати 36 тис. тонн пелет на рік, і в 20 разів менше, ніж Білорусь експортувала до Євросоюзу у 2021 році.

 

Причиною провалу проєкту білоруської влади стали її ж дії. У відповідь на політичні репресії всередині країни після протестів проти фальсифікації підсумків виборів 2020 року та співучасть у війні росії проти України Євросоюз наклав на деревообробну галузь санкції. У березні 2022 року майже одночасно відкликали міжнародний сертифікат якості на білоруські пелети та ухвалили рішення повністю заборонити імпорт білоруської продукції деревообробки.

 

Місце Білорусі та росії на європейському ринку зайняли шість країн: США, Канада, Бразилія, Україна, Малайзія, В’єтнам і Туреччина. Перші п’ять станом на 2022 рік були великими виробниками пелет із річними потужностями від півмільйона до кількох мільйонів тонн. Але остання виглядала в цьому списку як аномалія. До введення ембарго Туреччина виробляла близько 200 тис. тонн і продавала в ЄС від 637 тонн у 2015-му до 22 тис. тонн пелет у 2021 році. Після введення заборони на постачання пелет до ЄС із росії та Білорусі поставки з Туреччини зросли в 5,4 раза. Що могло стати причиною цього, у коментарі БРЦ пояснив сходознавець із New Eurasian Strategies Centre Руслан Сулейманов:

 

«У 2022 році Туреччина стала однією з ключових, якщо не найголовнішою країною для росії з метою обходу санкцій. ... Туреччина стала країною так званого тіньового імпорту, і саме через неї здійснювалися, принаймні у 2022, 2023 та частково 2024 роках, поставки товарів, що підпадають під санкції. Крім того, у Туреччині ... створювалися підставні фірми для зручнішої взаємодії між російськими та турецькими компаніями, зокрема для розрахунків у доларах. <...> Через тісну співпрацю режиму Лукашенка та режиму Путіна, звичайно ж, насамперед великий бізнес, бізнес, пов’язаний так чи інакше з державою, — як у Білорусі, так і в росії — однаково обходить санкції, зокрема через територію Туреччини».

 

Розслідувачі БРЦ підтвердили, що білоруські пелети дійсно намагалися продавати в обхід санкцій через Туреччину.

 

БРЦ проаналізував митні дані за 2022–2025 роки й виявив 81 поставку білоруських пелет до Туреччини на загальну суму $750 тис. У угодах брали участь 15 білоруських, 11 турецьких і одна польська компанія. Сім турецьких фірм виступали одночасно й імпортерами, й експортерами: купували пелети з Білорусі та продавали такий самий товар у ЄС, що може свідчити про реекспорт.

 

Як працювала схема, видно на прикладі білоруських ТОВ «Азимут оптима» та ТОВ «Кронотекс-Бел». З 2022-го по 2024 рік вони поставили близько 150 тис. кг деревних гранул турецькій компанії LSK Makro Agac Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi. За той самий період ця компанія продала 900 тис. кг пелет до Євросоюзу. За даними з баз міжнародної торгівлі, частина цього експорту мала білоруське та російське походження, а одним із європейських покупців білоруської продукції від турецької LSK Makro Agac Sanayi Ve Ticaret була польська компанія ANS Group Sp. z o.o. На момент поставки нею керував білорус Андрій Кунц. У 2024 році він отримав частку у власності цієї компанії, а його дружина Вікторія увійшла до керівництва. Сім’я також володіє польською фірмою Kunctrade Sp. z o.o., що спеціалізується на оптовій торгівлі лісом.

 

«Якщо польська компанія свідомо купує білоруські продукти деревообробки, навіть через Туреччину, така непряма закупівля або імпорт підпадають під санкції, і перенаправлення через зазначені держави юридично не має значення», — оцінив правовий аспект цієї співпраці доктор юридичних наук Мартін Менкес, професор Головної торговельної школи у Варшаві.

 

ANS Group у відповіді на наше звернення наголосила, що не може підтвердити висновки БРЦ щодо поставок пелет та їхнього походження. Компанія зазначила, що веде діяльність відповідно до чинних норм права, зокрема правил, що стосуються санкцій Євросоюзу, а також перевіряє контрагентів і торговельну документацію.

 

Вітчизняні пелети до Туреччини постачали як приватні, так і державні білоруські фірми та лісгоспи. Найвідоміші серед них: ВАТ «Амкодор» — керуюча компанія холдингу, УП «Беллесекспорт» та ТОВ «Євроторг», власник бренду «Євроопт». Дві менш відомі фірми з нашого списку мають примітних власників: одним із бенефіціарів ТОВ «Профітсистем» є Сергій Мезенцев — тезка колишнього співробітника служби безпеки Олександра Лукашенка, а бенефіціаром ТОВ «СВУДС експорт» є російський мільярдер Ігор Рибаков, який перебуває під санкціями Польщі та України.

 

Eurotorg Holding PLC, яка володіє «Євроторгом», назвала інформацію про поставки її дочірньої компанії на адресу турецької фірми Pelkur Heat Industry And Trade Ltd. Co, описану в нашому запиті, помилковою. Компанія повідомила, що «Євроторг» ніколи не мав комерційних та інших відносин із турецькою компанією Pelkur Heat Industry And Trade, а комерційні операції з пелетами не відповідають профілю «Євроторгу», який є оператором мережі роздрібної торгівлі продуктами харчування та товарами повсякденного вжитку. 14 інших білоруських фірм, які згадуються в розслідуванні, не відповіли на запит БРЦ.

 

З семи турецьких фірм, які імпортували пелети з Білорусі та експортували товари такого ж типу до ЄС, відповідь надійшла лише від компанії Etraa International Turizm Ticaret Limited Sirketi. Компанія підтвердила, що купувала пелети з Білорусі, але весь обсяг продала на внутрішньому ринку. У відповіді зазначили, що Туреччина не накладала санкції на продукцію білоруської деревообробної промисловості, тому імпорт з Білорусі відбувався відповідно до законодавства.

 

Єдина європейська компанія з нашого списку, яка, ймовірно, постачала білоруські пелети до Туреччини, — польська Supinvest Sp. z o.o. Її заснували 9 травня 2022 року — за місяць до набрання чинності лісового ембарго. У двох не пов’язаних між собою торгових базах, які перевірив БРЦ, є свідчення того, що через півроку після реєстрації компанія зайнялася експортом білоруських пелет. У жовтні–листопаді 2022 року Supinvest поставила з Білорусі до Туреччини 10 партій деревних гранул загальною вартістю $150 тис. Їх придбала турецька фірма Pelkur Heat Industry And Trade, яка, за інформацією з баз даних, отримувала білоруські пелети й від компанії «Євроторг».

 

«Той факт, що деревна [продукція] не потрапила до Євросоюзу, насправді не має значення. Кожного разу, коли оператор з Євросоюзу, в даному випадку польська [фірма], або транспортує, або сприяє транспортуванню білоруської деревини, що надходить з Білорусі до Туреччини, це, знову ж таки, найімовірніше, порушує санкції Євросоюзу», — зазначив доктор юридичних наук Мартін Менкес, професор головної торгової школи у Варшаві.

 

Власниками Supinvest є громадяни Молдови Антон Цветінський та Польщі Наталія Цветінська. Цветінська — докторка юридичних наук, доцентка Познанського університету, фахівчиня у галузі міжнародного права та прав людини. Вона регулярно бере участь у престижних міжнародних наукових форумах, серед яких заходи в Оксфордському та Техаському університетах. В інтернеті можна знайти десяток її публікацій у престижних журналах, зокрема на тему правових наслідків анексії Криму.

 

На наш запит щодо законності поставок Наталія Цвєтинська відповіла, що, за її інформацією, вони не стосувалися деревних пелет. Вона також повідомила, що, згідно з даними, якими вона володіє, Supinvest дотримується правил обмежень у торговому обороті. За більш точною інформацією вона попросила звертатися безпосередньо до компанії. У компанії нам відповіли, що в зазначений період здійснювали поставки товару на адресу турецької компанії Pelkur Heat Industry And Trade, але угоди не стосувалися деревних пелет або іншого товару, що перебуває під санкціями, на що фірма має відповідні документи (проте зазначені документи до відповіді не додали, тому ми не можемо перевірити їхній зміст). У компанії додали, що політика фірми ґрунтується на дотриманні правил, що стосуються санкцій, заборон та обмежень у торгівлі.

Протягом 2022–2024 років Туреччина експортувала до ЄС майже 250 тис. тонн деревних гранул на суму 66 млн євро. Це в 10 разів більше у грошовому вираженні, ніж за три попередні роки. У 2025 році аномальний експорт із Туреччини до ЄС повернувся до досанкційних обсягів із річними поставками на рівні 3 млн євро.

 

Другою проблемою для тих, хто бажає продавати білоруські пелети в ЄС, виявилася ринкова специфіка цієї галузі. Яка саме — ми побачили в проекті листа від колишнього прем’єр-міністра Романа Головченка до голови Комітету держконтролю Василя Герасимова, який нам надав «Рабочий Рух»:

«Аналіз торговельних потоків у виробництві пелет свідчить, що цей ринок є прозорим і піддається відстеженню <...>, що не дозволяє оперативно змінювати механіку ринку та перенаправляти потоки поставок паливних гранул (наприклад, використовуючи схему зі зміною країни походження товару)».

У листуванні чиновників детально описано 17 спроб обходу санкцій. У дев’яти з них фірми втратили гроші, у трьох — європейський покупець не зміг розрахуватися з білоруським держпідприємством. І лише один раз трансакція пройшла успішно: покупцем виступила естонська компанія MVG Trading OU, що належить громадянину Білорусі В’ячеславу Мігаю. Спроби обдурити європейських митників, видавши білоруські паливні гранули за товар із Казахстану, або постачання пелет через північні порти росії до Латвії, або під виглядом китайських — до Литви, закінчилися фінансовими втратами, арештом рахунку та в одному випадку навіть кримінальною справою.

Могла втратити гроші й згадана вище польська фірма Supinvest — майже 50 тис. євро. У листуванні між Головченком і Герасимовим описується, як компанія купила пелети у державного лісгоспу, але не знайшла способу збуту продукції й не вивезла її з Білорусі. На звернення до лісгоспу з проханням повернути гроші Supinvest отримала відповідь, що кошти витратили на виробництво та зберігання вантажу.

В іншому випадку турецький покупець не встиг вчасно оформити митне оформлення великої партії пелет, що транспортувалася залізницею. Влада вилучила вантаж на користь держави. Збитки склали близько $300 тис.

Спробу казахської компанії ТОВ AV GROUP 2022 обдурити польських митників заблокували митні органи Казахстану. Вони повідомили польській прокуратурі про порушення санкцій покупцем. У результаті рахунки фірми заарештували, а власник компанії зник і перестав виходити на зв’язок. Покупець втратив передоплату в розмірі €80 тис.

За даними польської прокуратури, отриманими на запит БРЦ, станом на середину 2026 року у провадженні перебувало 187 кримінальних справ за фактами обходу санкцій проти Білорусі та росії. Загалом з початку дії обмежень було зареєстровано майже 2,5 тис. таких випадків: 85% з них стосувалися Білорусі, принаймні 91 кримінальна справа була пов’язана саме з продукцією деревообробки. Частина справ доходить до арештів і судів. Один із останніх на момент публікації прикладів: у грудні 2025 року Поморська митно-податкова адміністрація затримала трьох поляків і двох росіян, які підробляли дати в контрактах на продукцію деревообробки та замінювали країну походження товарів на Казахстан або Туреччину. Зараз їм загрожує від 3 до 30 років ув’язнення.

Щоб врятувати галузь, яка зазнала експортного фіаско, у травні 2022 року білоруська влада запустила програму зі збільшення споживання паливних гранул усередині країни. У рамках програми на ТЕЦ та цементних заводах провели експерименти з переведення газових печей і котлів на пелети. За їхніми підсумками підприємства погодилися купувати деревне паливо, але на 37% дешевше від собівартості, що робило угоду нерентабельною. Паралельно влада запустила програму споживання пелет населенням. Вона передбачала компенсацію з державного бюджету до 40% вартості пелетних котлів та пільговий продаж фіксованого обсягу деревних гранул.

Економічний оглядач і ведучий програми «Чалий: Економіка» Сергій Чалий описав результат програми:

«Якщо порахувати обсяги продажу населенню й поділити на квоту, за якою ти купуєш ці пелети за субсидованою ціною, то вийде, що населення придбало приблизно 1200–1300 котлів. Тобто це неймовірно мало, навіть порівняно з сусідніми країнами. І це, загалом, провал. <...> Треба розуміти, що навіть ці 1300 осіб, які піддалися на цю програму, можуть опинитися в найгіршому становищі, якщо все-таки ринок [Євросоюзу] для цих пелет відкриється. Відповідно, це вже буде зовсім інша ціна — європейська. І відповідно, чи буде у держави бажання субсидувати не тільки котли, а й вартість цих пелет для населення?»

Чиновники розраховували, що до 2025 року внутрішнє споживання пелет у Білорусі сягне 250 тис. тонн на рік. Реальність виявилася вп’ятеро гіршою — 52 тис. Незважаючи на провал плану, Мінлісгосп збирається будувати черговий пелетний завод в Узденському лісгоспі. Через санкції проєкт заморозили, «але в районі мають намір запустити нову котельню на паливних гранулах», а це, за словами журналістки одного з державних видань, «відкриває додаткові перспективи».

 

Джерело: БРЦ