Порушення санкцій – це недотримання встановлених санкційних обмежень. Наприклад, здійснення заборонених фінансових операцій або постачання до росії підсанкційних товарів. 

Обхід санкцій – це дії, які безпосередньо не порушують санкції, але спрямовані на те, щоб вони не досягли своєї мети. Наприклад, надання неправдивої інформації про власників активів, неподання звітності підсанкційною особою або ж порушення умов дозволу на вчинення дій, заборонених санкцією.  

Обидва діяння підривають дієвість санкційних режимів та фактично сприяють агресору. Саме тому більшість країн-партнерів України передбачають адміністративну або кримінальну відповідальність за такі дії з можливістю застосовувати штрафи та конфісковувати активи, які були предметом такого порушення.

Кожна країна встановлює власні покарання за порушення санкцій, які можуть передбачати як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 

Кримінальна відповідальність за порушення санкцій передбачена у майже всіх державах-партнерах України. Так, в США за порушення санкційних обмежень юридичним особам загрожує штраф до 1 млн доларів США, а фізичним – позбавленням волі на строк до 20 років. У Великій Британії та Австралії за порушення санкційного законодавства особі загрожує позбавлення волі на строк до 10 років та штрафи залежно від тяжкості порушення. 

Окрім штрафів та ув’язнення законодавство більшості країн передбачає конфіскацію активів, які пов’язані з порушенням санкцій. Ця норма закріплена і в Директиві ЄС 2024/1226, якою передбачено мінімальні стандарти кримінальної відповідальності для держав-членів за порушення санкцій.

Адміністративна відповідальність може передбачати значні штрафи, які нерідко сягають мільйонів доларів США.

Саме конфісковані та стягнені активи мають стати джерелом компенсацій постраждалим від агресії.

Санкції мають на меті зупинити російську агресію. Проте їх порушення, навпаки, сприяє її продовженню. Саме тому конфісковані та стягнені активи у порушників санкцій повинні бути спрямовані на відшкодування шкоди жертві агресії – Україні. 

Наразі тягар відшкодування лягає на державу-жертву та її міжнародних партнерів, що суперечить фундаментальному принципу справедливості «відшкодовує шкоду той, хто її завдав».

Такий підхід відповідає принципу повернення злочинних активів на користь жертви, визнаному у міжнародному праві та закріпленому, зокрема, у Конвенції ООН проти корупції та рекомендаціях FATF. У ЄС цей підхід закріплено у Директиві 2024/1260, яка заохочує передачу постраждалій державі конфіскованих активів у зв’язку з порушенням та обходом санкцій. 

Наразі лише США та Литва запровадили механізми передачі на користь України конфіскованих та стягнених активів у справах про порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією Росії проти України.

США у грудні 2022 року ухвалили закон, який дозволяє передавати Україні доходи від майна, конфіскованого в порушників санкцій. Водночас цей механізм застосовується лише до активів, конфіскованих до 1 травня 2025 року. Крім того, подібний механізм не поширюється на штрафи, стягнуті OFAC за порушення санкцій, які становлять найбільшу частину фінансових стягнень у таких справах.

Литва прийняла поправки до законодавства, відповідно до яких не лише конфісковане майно, але також і штрафи від порушення санкцій будуть спрямовані на підтримку, пов’язану виключно з відбудовою та відновленням України внаслідок російської агресії.

ЄС ухвалив Директиву 2024/1260, яка заохочує запровадження передачі конфіскованих активів у зв’язку з порушенням та обходом санкцій, проте імплементація цього положення має відбутись до 23 листопада 2026 року та залежить від кожної країни окремо.

Станом на початок березня 2026 року фактичну передачу конфіскованих та стягнених активів у справах про порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією Росії проти України, здійснили дві країни – США та Литва. 

США передали 5,4 млн доларів США, конфісковані у підсанкційного російського олігарха Костянтина Малофєєва, в межах одного з пакетів допомоги Україні для підтримки реінтеграції та реабілітації ветеранів. Також близько 500 тисяч доларів США, конфіскованих внаслідок розкриття незаконної закупівельної мережі, передано Естонії за її активну участь у розслідуванні. Ці кошти спрямовані на відновлення української енергетичної інфраструктури.

Литва спрямувала 167 тисяч євро штрафів за порушення санкцій на реабілітацію українських ветеранів.

Загалом на підтримку України спрямовано понад 6 мільйонів доларів США, повʼязаних зі справами про порушення санкцій. Водночас потенційний обсяг активів, що можуть бути конфісковані та стягнуті у таких справах, значно більший, зважаючи на кількість кримінальних проваджень, що тривають. 

Потенційний обсяг може сягати сотень мільйонів і навіть мільярдів доларів США. Сьогодні міжнародними партнерами України розслідуються тисячі справ про порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією Росії проти України. Лише у Німеччині розпочато майже 6000 розслідувань, у Латвії – 600, у Польщі – 275.

Суми, що фігурують у цих справах, сягають значних розмірів. Наприклад, у Німеччині конфісковано близько €30 млн доходу за продаж автомобілів класу люкс до Росії з неправдивим декларуванням місця призначення, а потенційна конфіскація активів однієї російської фінансової установи оцінюється у 720 мільйонів євро. У США штраф на компанію GVA Capital Ltd. за порушення санкцій сягає майже 216 мільйонів доларів США.

Загалом, зважаючи на масштаб переслідувань, потенціал конфіскацій та стягнень у справах про порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією Росії проти України, може сягати мільярдів доларів США. 

Ні, наразі держави-члени ЄС не зобов’язані передавати конфісковані та стягнені активи у справах про порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією Росії проти України. Однак існує правова база, яка заохочує подібні дії.

Стаття 19 Директива ЄС 2024/1260 заохочує впровадження механізму передачі конфіскованих активів у зв’язку з порушенням та обходом санкцій. Проте це рекомендація, а не обов’язок, тому кожна держава самостійно вирішує, чи імплементувати цю норму у національне законодавство. При цьому, термін імплементації Директиви – 23 листопада 2026 року.

Поки лише Литва запровадила такий механізм та має практику його застосування. Інші держави-члени мають можливість наслідувати цей приклад.

Важливо, щоб якомога більше держав скористалися цією можливістю, адже системне впровадження таких механізмів забезпечить дієвість принципу повернення активів на користь постраждалого.

Конфісковані та стягнені активи можуть бути спрямовані на широке коло потреб, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок російської агресії. Зокрема, компенсації постраждалим від агресії, реабілітацію та реінтеграцію ветеранів, відновлення інфраструктури України. 

Це підтверджує й наявна практика. США спрямували кошти на підтримку реінтеграції та реабілітації ветеранів та відновлення української енергетичної інфраструктури, Литва – на реабілітацію українських ветеранів. Важливо окреслити можливі напрями спрямування таких активів, проте вони повинні відповідати найбільш актуальним проблемам України. 

Ми формуємо базу даних на основі інформації, яка міститься у публічних джерелах: офіційних пресрелізах державних органах, судових рішеннях та матеріалах медіа. Оскільки інформація про справи щоразу оновлюється, а деякі справи можуть бути конфіденційними, ми не виключаємо, що окремі справи, рішення або суми не відображені на цій сторінці у повному обсязі. Ми працюємо над регулярним оновленням даних.