Дайджест головних новин 05.10/11.10

1. Міжнародна санкційна політика

 

Гаазький суд зобов’язав Росію виплатити ПриватБанку понад $327 млн компенсації за активи, втрачені в окупованому Криму. Сума охоплює відшкодування збитків, нараховані відсотки та судові витрати. Відсотки продовжуватимуть нараховуватися до повної виплати.

 

Нідерланди пропонують розширити повноваження для боротьби з російським тіньовим флотом. Законопроєкт дозволить затримувати судна, що ходять під фальшивими прапорами, примусово доправляти їх до порту для перевірки та, за певних умов, конфісковувати. Також пропонується посилити покарання за використання фальшивого нідерландського прапора.

 

Мінфін США дозволив окремі операції з російським дизельним пальним до 7 квітня 2027 року. Виняток поширюється на визначені поставки пального, завантаженого на танкери з 9 жовтня 2026 року, але не скасовує обмежень щодо коштів Центробанку РФ, Фонду національного добробуту та Мінфіну Росії в американських фінансових установах.

 

Сенатори США закликали адміністрацію Дональда Трампа застосувати передбачені законом Грема санкційні інструменти проти Росії. Сенатори пропонують посилити тиск на тіньовий флот, фінансові мережі та канали постачання товарів подвійного призначення та передових електронних компонентів через треті країни.

 

Балтійські країни закликали ЄС заборонити транзит російського зерна своєю територією. Ініціатива спрямована на посилення економічного тиску на Росію та обмеження використання європейської транспортної інфраструктури для експорту російської аграрної продукції.

 

ЄС скасував санкції проти російського мільярдера Михайла Гуцерієва та білоруського бізнесмена Олександра Шевцова. Рішення означає зняття обмежень, які раніше застосовувалися до цих осіб у межах санкційного режиму Євросоюзу.

 

Велика Британія запровадила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований, зокрема, проти суден тіньового флоту, кремлівських дезінформаційних мереж та осіб, причетних до катувань українських цивільних і мілітаризації дітей. Обмеження також охоплюють осіб, які поширюють прокремлівську пропаганду.

 

Євросоюз продовжив ще на рік санкції проти осіб і структур, причетних до гібридних атак Росії. Обмеження спрямовані проти діяльності, що підриває безпеку, стабільність та демократичні процеси в країнах ЄС та за його межами.

 

Литва пропонує заборонити транзит російського зерна через ЄС і посилює перевірки його походження. Вільнюс також розглядає можливість запровадження санкцій проти російських аграрних олігархів, які підтримують війну, і перевіряє, чи не потрапляє до європейських маршрутів викрадене українське зерно.

 

Дві німецькі партії готують проєкт резолюції із закликом припинити допомогу Україні та скасувати санкції проти Росії. Ця ініціатива відображає позицію частини політичних сил Німеччини, однак сама підготовка документа не означає, що відповідні зміни вже ухвалені.

 

Європарламент закликав посилити тиск на Китай через підтримку, яку Пекін, за оцінкою європейських парламентарів, надає Росії у війні проти України. Йдеться про необхідність реагувати на допомогу, що сприяє російському військовому виробництву та послаблює ефективність санкцій.

 

Латвія планує оголосити прокремлівського журналіста персоною нон ґрата. Такий крок є частиною заходів латвійської влади у відповідь на діяльність, яку вона вважає загрозою національній безпеці.

 

Урсула фон дер Ляєн наполягає на повній відмові ЄС від російського газу до кінця 2027 року. Такий курс має зменшити енергетичну залежність Євросоюзу від Росії та обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв.

 

2. Порушення та обхід санкцій

 

ЄС від початку року імпортував рекордні 12 млн тонн російського скрапленого природного газу. Така динаміка демонструє, що попри санкційний тиск Росія продовжує отримувати доходи від енергетичного експорту до європейського ринку.

 

Нижня Саксонія стала осередком дискусії щодо розширення підприємства з виробництва ядерного палива через його зв’язки з Росією. Противники розширення вказують на ризики залежності від російського ядерного сектору та ставлять під сумнів доцільність поглиблення такої співпраці.

 

Південна Корея опинилася в центрі уваги після повідомлень про постачання до Росії понад 176 тис. тонн дизельного пального в липні та серпні. За даними розслідування The Guardian, частину вантажів перевозили танкери, які перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. Водночас Сеул заперечив порушення власних обмежень і заявив про перевірку обставин.

 

Підприємець із Херсона фігурує у справі про ймовірне сприяння Росії в обході санкцій під час придбання суден у ЄС. За даними матеріалу, чоловік допомагав організовувати закупівлі, які могли порушувати встановлені обмеження. Обставини справи слід розглядати з урахуванням статусу розслідування.

 

Аграрні бізнесмени з Калінінграда опинилися в центрі розслідування щодо заробітків на ринку ЄС і фінансування російської війни проти України. Йдеться про використання європейських торговельних зв’язків і можливі прогалини в санкційному контролі щодо бізнесменів, пов’язаних із Росією.

 

Російські наукові установи використовуються Росією для отримання західних технологій, які можуть потрапляти до оборонної промисловості в обхід обмежень. Така схема створює ризик, що наукові та дослідницькі структури слугують посередниками для закупівлі технологій подвійного призначення.

 

Прокуратура Берліна розслідує можливі порушення санкцій з боку орендарів Російського дому в Берліні. Попри рішення про закриття культурного центру, у будівлі продовжують працювати книгарня, їдальня та візове агентство. Оскільки Російський дім пов’язаний із підсанкційним «Россотрудничеством», платежі, що приносять йому користь, можуть порушувати санкційні правила ЄС.

 

3. Санкційна політика України

 

Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про нові санкції проти Росії. Перший список охоплює 70 громадян РФ, причетних до виробництва ракет «Іскандер-М» і «Циркон»; другий – 28 осіб і 27 компаній, які допомагають обходити фінансові обмеження; третій стосується 10 осіб, 21 компанії та двох суден, що діють в інтересах Росії на тимчасово окупованих територіях України.

 

Міністерство юстиції України подало позов про стягнення в дохід держави 79 залізничних вагонів, що належать підсанкційним особам. Позов стосується майна компанії «Інтер Карго Компані», пов’язаної з російським бізнесменом Станіславом Гамзаловим. За даними Мін’юсту, його компанії забезпечували логістичну підтримку російської агресії, зокрема постачали товари підприємствам військово-промислового комплексу РФ.